Місто Апостолове. Довоєнні роки

За роки довоєнних п’ятирічок у селі побудовано нові промислові підприємства: елеватор, маслозавод, новий паровий млин, майстерні МТС. Чимала увага приділяється питанням культурної революції. Назавжди було покінчено з не писемністю. Вже в 1925 р. тут працювали 2 семирічні та З початкові школи. Згодом було відкрию 2 середні ніколи. Активну участь у культурному будівництві брали жінки. В усіх пікшах району лише вчителями працювали 137 жінок (55% загальної кількості вчителів). 10 з них працювали директорами шкіл. Населення обслуговувати 2 сільбуди. театралізовані та інші колективи художньої самодіяльності.

17 серпня 1941 р. Апостолове окупували німецько-фашистські загарбники. Почалися страшні дні фашистської неволі. Гітлерівці розстріляли 129 жителів, зокрема 7 дітей. В один із чорних днів окупації багато жителів міста і району було розстріляно на східній околиці Апостолового біля шляху, що веде на с. Кут (нині с. Ленінське). 229 осіб, переважно юнаків і дівчат, було вивезено на ка­торжні роботи до Німеччини.

Та населення не корилося загарбникам, саботувало їх накази. У районі було створено партизанський загін під командуванням Карастоянова. Який діяв у придніпровських плавнях. У жовтні 1941 р. значна кількість партизан перейшла лінію фронту і влилася в частини Червоної армії. Наступ радянських військ в Апостолівському напрямку почався у січні 1944 р. в умовах бездоріжжя, викликаного ранговим потеплінням і лотами.

У жорстоких боях війська III Українського фронту прорвані оборону противника і ввечері 3 лютого 1944 р. підійшли ДО Апостолового. де гітлерівців зосередили частини дивізій загальною чисельністю близько 3 тис. осіб. 4-а гвардійська стрілецька дивізія піл командуванням полковника Г. С. Кухарєва завдавала ворогові ударів з півночі і сходу, а 34-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Ф.В. Брайляна — з північного заходу і заходу. Голі ж перейшли у наступ й основні сили 41-ї та 34-ї дивізій

У боях за Апостолове багато воїнів полягло смертю хоробрих, серед них — Герой Радянського Союзу, майор П. О. Кашпуров. капітан В.В. Шитов га ін. За рані подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни близько 2 тис. жителів Аностолового нагороджено орденами і медалями Союзу PCP. зокрема підполковника Я.С. Пензева. підполковника ІА Крамара. майора А.М. Липку, майора Ґ.В. Стрижака. капітана А.Д. Сніта та багатьох інших. За мужність і відвагу, проявлену в битві при звільненні міста, присвоєно назву «Апостолівська» чотирьом підрозділам III Україн­ського фронту. На честь воїнів, що віддали своє життя за визволення м. Аностолово. в 1969 р. споруджено Монумент Слави.

Фашисти спалили в селищі багато будинків і висалили в повітря підприємства, мости, залізничні колії. Знищено нафтобазу, кінотеатр та інші будівлі. Наприкінці лютою 1944 р. відновлено рух по залізниці, а восени вже працювати школи, дві лікарні, М ІС. цегельний завод, аптеки, бібліотеки, клуби.

Існувала карткова система постачання промисловими товарами. В Апостоловому відновили свою діяльність колгоспи «Молот». «Культура» і «Перемога*, радгосп «Криворізький». У надзвичайно складних умовах відбудовувалися колгоспи. В сільськогосподарській артілі «Перемога» в 1944 р. не було жодної автомашини, трактора, налічувалося всього 26 голів великої рогатої худоби і 36 коней. Землю обробляли коровами і вручну.

Почали працювати петельний і маслоробний заводи. Криворізька авторемонтна майстерня. млин, пекарня, артіль «Червона зірка», відкрито майстерні з ремонту та пошив  одягу і взуття, три школи, районний Будинок культури, кінотеатр «Родина», бібліотеки, ра­йонна лікарня, аптеки, та ветлікарня. З метою подальшої спеціалізації колгосп реорганізовано у радгосп «Апостолівський». Всі трудомісткі процеси в радгоспі повністю механізовано. Земельні угіддя його становили 5503 га. 912 та орної землі зрошуватися.

Значно розширився і реконструювався залізничний вузол. Споруджено паровозне депо, примішати для служб дистанції колії, введено центральну сигналізацію. У зв’язку з будівництвом канату Дніпро — Кривий Ріг (здано в експлуатацію в 1961 р.) створено автоколону, яка налічувала 200 автомашин, одночасно вздовж каналу прокладено шлях з твердим покриттям, який з’єднав Апостолове з містами Нікополь та Кривий Ріг.