Місто Апостолове після реформи 1861 р

Після реформи 1861 р. подальшого розвитку набули місцеві промислові підприємства. Зростала чисельність населення. В 1896 р. тут проживаю 4419. а в 1904 р. — 5581 особа. У другій половині XIX ст. у Покровському діяло кілька крамниць, шинків, розвивалася торгівля. Майже всі торгівельні заклали належати поміщикові Корнілову.

У 1862 р. сталася велика посуха. Внаслідок наступного 1863 р. значно збільшилася кількість солончакових ґрунтів, майже повністю загинули сади. У 1853 р. с. Покровське віднесено до категорії військових поселень, у зв’язку з чим селяни ставали спадковими солдатами. Одночасно вони виконувані і сільськогосподарські роботи. У Покровському військова частина утворювалася із солдатів, що відслужили не менше 6 років у армії, одружених і місцевих жителів — чоловіків віком 18-45 років, які мали власне господарство. Важким було становище дітей солдатів-поселенців. так званих кантоністів. Ці діти з 7 років зараховувалися у кантоністи, а з ЇХ років — до армії. їх навчав унтер-офіцер у спеціальній ротній школі.

Перший навчальний клас — трикласну церковнопарафіяльну школу відкрито в 1871 р. Першими учнями стати ІЗ І хлопчик і 32 дівчинки. і яких її закінчили 7 хлопчиків та 3 дівчинки — діти заможних селян і поміщиків. Розвиток залізорудної промисловості на Криворіжжі та зростання виробництва товарного зерна на продаж вимагали розширення мережі шляхів сполучення.

У XIX ст. почалося будівництво Другої Катерининськоі залізниці Довгинцеве – Олексанлрівськ. На околиці с. Покровське підприємцем Івановим у 1910 р. збудовано цегельний завод. а поміщик Смоляненко збудував у селі паровий млин. На початку XX ст. у Покровському. на той час волосному центрі Херсонською повіту, діяла невеличка лікарня на 10 ліжок з аптекою. яка обслуговувала населення не тільки цієї, а й сусідніх волостей. Медичну допомогу надавали один лікар та аптекар, який виконував також обов’язки фельдшера.

На початок XX ст. переважна більшість селянських дворів Покровського мала від до 5 десятин землі. У той же час 31 поміщицьке господарство володію 25-30 десятинами землі. 10 сільських багатіїв мали до 50 десятин кожний, а 4 — навіть до 75 десятин. Подібне становище було і з худобою: 102 селянських господарства зовсім її не мали, 114 • були безкінними, по 1-2 коня мала половина дворів. Одночасно 28 поміщицьких господарств мали від 8 до 15 коней, а 3 поміщики — до 20 голів робочої худоби.

У передреволюційні роки село значно розширено. У 1912 р. в селі вже функціонували початкові школи. Поглиблення соціально-економічної нерівності серед селян загострювалося.

У березні 1917 р. робітники станції Апостолове дізналися про повалення самодержавства. На станції у жовтні 1917 р. створено партійну організацію. яка налічувала 18 комуністів. Вони проводили велику пропагандистську та організаційно-масову роботу серед робітників — залізничників і селян.

Значну роботу щодо зміцнення радянської влади в селі проводив голова земельного комітету Д.Г. Вовк. Він очолив роботу з розподілу поміщицьких земель між селянами — бідняками. В березні 1918 р. його розстріляно. На залізничній станції Апостолове йому встановлено меморіальну дошку.

До складу Криворізькою округу увійшов районний центр Апостолове, який об’єднав пристанційний населений пункт Апостолове і село Покровське. Поселення мало ще дві офіційні назви • в 1936 р. перейменоване на Косіорове. а в липні 1938 р. — у Єжово. Цю назва згодом змінено на Апостолове. У 1921 р. створено перші товариства спільного обробітку землі «Молот». «Сталь». «Рекорд» «Перемога». «Метеор». У громадському користуванні знаходилося 15129 десятин землі, поштово-телеграфне відділення. Діяли шкіряний завод та інші підприємства, сільськогосподарське кредитне товариство і дев’ять приватних торговельних закладів. У селі функціонували три школи, а в 1925 р. їх було вже 5 — 2 семирічні та 3 початкові, згодом відкрито 2 середні шкоди.

Згідно з рішенням сесії ВУЦВК від 9 лю­того 1923 р. про районування України и обласною системою утворено Дніпропетровську область, до складу якої став входити Апостолівський район.

Ручна праця замінювалася технікою. Зміцненню сільськогосподарських артілей значну допомогу надавала Апостолівська машино — тракторна станція, створена в 1930 р. Вона обслуговувала 38 колгоспів, мала 64. а через 2 роки — 79 тракторів. У 1939 р. колгосп «Молот» став мільйонером. У 1939 р. Апостолове набуло статусу селища міського типу.