Село Миколаївка-1

Миколаївка — 1 — село, центр сільської ради. Розташоване за 30 км від районного центру м. Дніпропетровська та за 15 км від найбільшої залізничної станції. Площа населенного пункту – 827,77 га. Кількість дворів — 773. Кількість населення — 1402 особи. День села — 29 вересни, остання неділя. Миколаївській сільській раді підпорядковане село – Сурське.

Перша назва села — Кархутори. Історія його виникнення тісно пов’язана із славним періодом козацтва. У 1737 р. козак Семен Карнаух, у якою було відрубане вухо, вирішив поселитися на місці нинішнього села Карнаухівка, де і заснував зимівник. У нього зупинялись на відпочинок інші козаки. Зачаровані красою них місць вони залишались тут назавжди, будували своє житло, займатись господарством.

На початку XIX ст. декілька козацьких родин переселилися в долину річки Суха Сура, на хутори, що й дало назву села — Карнаухівські Хутори. Населення села у 1859 р. становило 448 осіб, а у 1880 р. воно вже налічувало 622 осіб. У селі Кархутори працювали вітряні млини, цегельні, був збудований перший механічний млин. У 1884 р. відкрито Кархутірська церковно-приходська школа. Школа будувалася на кошти Кархутірської сільської громади, що становило 1500 крб. У рік її відкриття до школи пішов навчатися 31 учень (25 хлопців і 6 дівчат). Законовчителем був священик Іоан, а вчителем — Іоан Осада.

У 1931-1932 pp. з’явились перші трактори, утворилась тракторна бригада, де було 4 трактори «ХТЗ». Тоді ж організовано першу ферму, яка налічувала 30 корів, її очолив О.Д. Назаренко. У 1932-1933 pp. селом прокотився страшний голодомор, від якого померло дуже багато мешканців.

З перших днів Великої Вітчизняної війни місцеві жителі разом з усім радянським народом піднялися на захист Батьківщини від фашистської навали. У центрі села знаходиться пам’ятник загиблим воїнам, поряд на меморіальній дошці вписані прізвища селян, що не повернулися до рідних домівок.

Село було звільнене 23 жовтня 1943 р. воїнами 23-го танкового корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Ю.Г. Пушкіна. На вулиці Генерала Пушкіна, яка названа на в його честь, з жовтня 1943 р. по лютий 1944 р. знаходився штаб 23-го танкового корпусу.

Село поступово відбудовувалося з руїн. У 1948 р. викрилась амбулаторія. При амбулаторії існував пологовий будинок, стаціонар на 25 місць. У 1954 р. почав працювати перший лікар з війною освітою Гук Вільгельм Никифорович. На сьогодні село Миколаївка -1 живе турботами й проблемами всієї України. На території Миколаївської сільської ради діє ВАТ «Приват-Агро». Це господарство спеціалізується на вирошуванні зерна озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої.

До послуг населення села — Миколаївська лікарня, яка відповідає сучасним вимогам, її очолює Михайлова Лариса Василівна — гарний спеціаліст і вмілий організатор. Біля лікарні знаходиться аптека, де можна придбати всі необхідні ліки. У селі діє загальноосвітня середня школа на чолі з директором Куликом Сергієм Андрійовичем. У школі є їдальня із сучасним обладнанням, бібліотека, спортивний зал. комп’ютерний клас приєднаний до мережі інтернет. Для потреб населення Миколаївки функціонують три магазини, пошта, сільська бібліотека. Село частково газифіковано, та роботи з подальшої газифікації тривають.

Сурське — село, підпорядковане Миколаївській сільській раді, розташоване за 43 км від районного центру. Площа села — 49 га. Населення села — 99 осіб. Кількість дворів — 76. День села — 28 вересня, остання неділя місяця.