Село Сурсько-Литовське

Сурсько-Литовське — село, центр сільської ради. Розташоване по обидва берег річки Мокра Сура (притока Дніпра), за 7 км на південний захід від м. Дніпропетровськ. Площа населеного пункту складає 1564 га. Загальна кількість земель у віддані територіальної громади — 7334 га. Кількість населення станом на 01.01.2008 р. — 4308 осіб.

Виникло село у часи інтенсивного заселення земель Південної України та Криму після російсько-турецької війни 1787-1791 рр. 30 травня 1793 р., згідно з царським указом, селяни казенної суконної мануфактури і містечка Дубровне Могилівської губернії (нині це Вітебська область Білорусі) перевели до Катеринослава. У 1794 р. для роботи на фабриках прибуло 285 сімей (всього 1792 особи), яких розмістили по навколишніх казенних селах.

У перші роки заснування поселення не мало офіційної назви, але вже в 1798 р. в документах воно згадується як казенне село Дубровинське або як слобода Сурська. На початку XIX ст. за селом закріпилася назва фабричної слободи Сурська-Литовська. Тут збудували прядильню і ткальню з чотирма верстатами, які були філією Катеринославської фабрики казенного відомства.

Всі історичні події буремного XX ст. відносяться і до села Сурсько-Литовське. Селяни брали участь у революціях 1905 р. та 1917 р. У березні 1918 р. було створено сільську раду, в серпні 1920 р. — комітет незаможних селян.

Нa початку 30-х років бідняки та середняки села об’єднатися в 6 колгоспів, досягнення яких були внесені до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Велика Вітчизняна війна засіяла сільські поля горем: 18 серпня 1941 р. Сурсько-Литовське було окуповане фашистськими загарбниками, які розстріляли комуністів І.Х. Кужельного, П.П. Карнауха, та інших патріотів; на каторгу до Німеччини насильно відправили 152 мешканців села. Окупанти пограбувати колгоспне майно, вивезли 820 голів рогатої худоби.

Населення боролося за визволення батьківщини в лавах Червоної армії, в партизанських загонах. 23 жовтня 1943 р. село було визволено від фашистських окупантів. У боях брали участь воїни 12-ї танкової дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, генерала-лейтенанта Ю.Г. Пушкіна.

Ця дата назавжди — День села, бо це день великої радості і подяки всім, хто поклав свої голови зa свободу і незалежність рідної землі. Завдяки відданій праці трудівники села стати жити заможно і культурно. В селі було побудовано дільничну лікарню, дитячий комбінат, аптеку, Будинок культури, добудовано нові корпуси в середній школі.

Сьогодення села відтворює досягнення предків і нащадків чудового краю. В селі збережено і примножено інфраструктуру, введено в дію газопровід довжиною близько 6 км. зроблено капітальний ремонт ДПЗ «Мальвіна», дільничної лікарні. Функціонують олійниця, сільськогосподарські підприємства «Універсалзернопродукт». Члени Сурсько-Литовської територіальної громади активно долучаються до вирішення проблем як загальнодержавного, так і місцевого значення.

На знак пошани до здобутків попередніх поколінь мешканців села в 2007 р. встановлено пам’ятний хрест на місці зруйнованого Храму Святого Духу біля школи; тут буде побудовано новий храм для відродження духовності. Біля старого кладовища встановлено камінь-обеліск як пам’ятник загиблим від голодної смерті.

У перспективі сільської ради багато робочих проектів, як-от: створення житлово-комунального господарства на території села, капітальний ремонт систем водопостачання та каналізації, будівництво нової телефонної станції, створення обрядових кімнат у приміщенні ради, догазифікація нових мікро­районів тощо.